Багато студентів, які вивчають англійську мову, часто ставлять собі питання про основні відмінності між американською та британською англійською. Обидва різновиди можуть здатися незвичайними залежно від рівня володіння мовою, і навіть для носіїв мови повне розуміння діалектів, особливо розмовних, може виявитися непростим завданням. Але якщо знати ключові особливості двох діалектів, то різниця не здаватиметься такою суттєвою.

Вимова букви “r” у кінці слова

Одна з найпомітніших відмінностей між діалектами англійської мови стосується вимови літери “r” наприкінці слів. В американській англійській вона зазвичай вимовляється чітко, в той час як у більшості британських діалектів вона, як правило, не вимовляється. 

Як приклад можна навести слова “computer,” “clever,” і “brother”. 

При цьому, у британському та американському діалектах звук “r” зазвичай завжди вимовляється на початку слів на кшталт “red” або імен на кшталт “Ryan”.

Артикуляція звуку “r” у словах

У британській англійській мові звук “r” у словах часто звучить м’якше і дещо невловимо для слуху. В американському варіанті, навпаки, вона вимовляється виразніше. Такі слова, як “large”, “work”, “park” і “turn”, демонструють цю різницю.

Однак важливо зазначити, що є винятки, коли звук “r” вимовляється в обох діалектах, як, наприклад, у словах “barrier” and “parent”.

Звук “t”

Відмінною рисою американської англійської є зміна звучання літери “t” або подвійного “ttt” на “d”. Це менш поширене в британській англійській, де звук “t” зазвичай більш виражений.

В американському акценті “bitter” і “bidder” можуть звучати практично однаково. Як ще один приклад можна навести відмінності у вимові слів “litter”, “better” і “butter”.

Вимова голосного “а”

Голосні звуки часто розрізняються, але буква “а” часто виділяється, особливо в деяких словах. Фонетичний звук [ae], що об’єднує літери “a” і “e”, досить поширений в американській англійській мові, але не в британській.

Тому такі слова, як “dance”, “after” і “mathematics”, вимовляються по-різному. Щоб зрозуміти ці нюанси, найкраще послухати, як вони звучать в обох діалектах.

Голосні звуки в таких словах, як “Bath” і “Glass”

У британській англійській мові деякі слова, такі як “bath”, “glass”, “class” і “dance”, характеризуються довшим голосним звуком, який часто називають “широким А”. 

Навпаки, в американській англійській для цих слів зазвичай використовується коротший голосний звук. Так, британці вимовляють слово “bath” з довшим “а”, як у слові “father”, а американці — як “bat”.

Використання теперішнього доконаного часу

У британській англійській мові часто використовується теперішній доконаний час для опису дії, яка відноситься до теперішнього моменту. Наприклад, “I have just finished my work” — звичайна британська фраза. 

Американці можуть просто сказати: “I just finished my work”, використовуючи простий минулий час.

Різні прийменники

Існують тонкі відмінності і у вживанні прийменників. У британській англійській можна почути “at the weekend” і “in hospital”, тоді як в американській англійській прийнято говорити “on the weekend” і “in the hospital”.

Різні варіанти написання слів

Відмінності в написанні слів — добре відома особливість. Слова, що закінчуються на “-our” у британській англійській, як-от “color” або “favor”, в американській англійській закінчуються на “-or”, перетворюючись на “color” і “favor”. 

Аналогічним чином, слова, що закінчуються на “-ise”, наприклад “realise” у британській англійській, зазвичай змінюються на “-ize”, наприклад “realize” в американській англійській.

Різні слова для позначення одного й того самого предмета

Нарешті, існує безліч випадків, коли для позначення одного й того самого поняття використовуються абсолютно різні слова. У британській англійській мові задня частина автомобіля — це “boot”, а передня кришка двигуна — “bonnet”. 

В американській англійській мові це, відповідно, “trunk” і “hood”. Інший класичний приклад — британське “biscuit”, якому відповідає американське “cookie”.

Це лише короткий огляд відмінностей, що існують між британською та американською англійською. Обидва діалекти мають унікальні характеристики, які можна цінувати і вивчати, роблячи свій внесок у багатство англійської мови.